Безвідповідальність — це впевненість людини в тому, що за свої неправедні вчинки вона уникне справедливої кари.
До цього висновку автор дійшов, вивчивши анатомію конфлікту в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАПУ). Конфлікт давно перейшов відомчі кордони, його наслідками стурбовані уряд країни, міжнародні організації, які попереджають Україну про відповідні санкції до неї. Розумію ситуацію, коли на нас дивиться весь світ, як на білу ворону, через існуючі проблеми з правами людини, свободою слова чи захистом інтелектуальної власності. Та коли світ тикає на нас пальцем через дивні, м'яко кажучи, дії одного українця — Сергія Сергійовича Давиденка...
Хто він, питаєте? Бог його знає. А в АсМАП з'явився в лютому цього року. І, як кажуть, прийшов, побачив, переміг.
Переміг Сергій Сергійович на загальних зборах так званих засновників АсМАП, на якому були присутні аж 12 членів Асоціації. Вони більшістю і обрали Давиденка президентом. А до цього вікопомного для нього дня (27.02.03р.) і нині успішно керує АсМАП Леонід Костюченко - авторитетний у країні та за її межами фахівець і організатор. Про нього ми багато знаємо. Достатньо сказати, що Леонід Михайлович у транспортній галузі не новачок — був свого часу міністром транспорту. За плечима досвід керівника підприємства, району, обирався народним депутатом України. Саме за нього, Леоніда Костюченка, ще 7.09.2001р. проголосувало 496 членів Асоціації з 910 присутніх на зборах. І він був не єдиним претендентом на посаду президента. Та хіба думав керівник, що, перемігши сімох, через рік з лишком воюватиме з одним безальтернативником, якого посадили в крісло чуже йому, але дуже привабливе. Чим? Це я хотів запитати у пана Давиденка, але на мою пропозицію зустрітися він не відреагував.
Наша довідка : АсМАПУ створена 1991 року 45 підприємствами-засновниками. Нині громадське об'єднання налічує понад 3000 підприємств. Асоціація діє на основі статуту. Вищим органом управління є Загальні збори, до компетенції яких входять, зокрема, вибори президента, ради, прийом членів тощо. З 1994 року АсМАП України є дійсним членом Міжнародного союзу автомобільного транспорту (МСАТ) і визнана 69 державами-учасницями Конвенції МДП (міжнародні дорожні перевезення). Рішенням українського Уряду АсМАП надані повноваження гаранта перед митними органами і МСАТ щодо відповідальності наших та іноземних перевізників, які мають ТІR-карнети, тобто книжки МДП. Цей документ підтверджує надійність і порядність перевізника і видається, зрозуміло, не всім. У разі порушення митних та інших законів відповідальність за водія несе Асоціація, сплачуючи величезні штрафи.
Після обрання Сергій Давиденко почав діяти. Працівники апарату Асоціації розповідали, як невідомі від імені новоспеченого президента захопили офіс. Відсторонивши працівників від виконання обов'язків, неправомірно заволодівши печаткою, вони почали видавати накази і писати листи від імені асоціації в різні інстанції. На вимогу перевізників, що приїхали по книжки МДП, «вийти в народ» і презентувати себе як президента, розповісти, як жити-працювати далі, кинули їм з даху сотні листівок. З них люди й дізналися, що Костюченко такий-сякий, і це «підтвердить аудиторська перевірка», яка розпочнеться ось-ось. Мовляв, я, Давиденко, законно обраний президент, що підтвердив господарський суд, тому виконуйте мої розпорядження і працюйте з насолодою.
Отаке спілкування з членами Асоціації. Слід зазначити, що в офіс Давиденко увійшов, скориставшись відрядженням Костюченка до Брюсселя. Поки Леонід Михайлович обговорював проблеми адаптації України до європейської системи міжнародних перевезень, вислуховував схвальні відгуки керівництва МСАТ про діяльність АсМАП, пошта розносила листи недосяжного Давиденка в міністерства і ЗМІ. Зміст їх один: мене обрали, суд повноваження підтвердив - отже, майте справу зі мною. А керівника Держмитслужби спантеличив: повідомте генсека МСАТ, що «не бачите перепон для подальшої роботи АсМАПУ на чолі з Давиденком».
Генсек уже знав про події в Києві і блискавично відреагував на них. В листах до Прем'єр-міністра, МВС, Генпрокуратури, Мінтрансу і Держмитслужби пан Мартін Мармі висловив стурбованість інцидентом і констатував, що МСАТ та його члени в 60 країнах-учасницях Конвенції МДП «задоволені роботою... АсМАП України під керівництвом президента Костюченка Л. М. та віце-президента Кучинського Ю. Ф., обраних демократичним шляхом». А далі генсек попередив про наслідки, які чекають Україну в разі невжиття заходів для стабілізації обстановки.
Пан Давиденко, стверджує Леонід Михайлович, своїми діями міг спровокувати рішучі контрзаходи з боку міжнародної організації під егідою ООН, а саме виключення України зі світової системи міжнародних перевезень. МСАТ не церемонився б з Україною, захищаючи систему МДП. Давиденко все ж зумів підмочити імідж України. МСАТ попередив, що знімає гарантії на ТІR-карнети, видані нашим перевізникам перший і останній день владарювання Сергія Сергійовича.
Більшої біди, на щастя, не сталося завдяки рішучим діям Костюченка, що повернувся з-за кордону, і спецпідрозділу міліції. Їй, щоправда, допомогли самі перевізники, які «попросили» непроханих гостей залишити офіс через дві доби їхнього господарювання.
До суддів, зізнаюсь, нічого не маю. Дивують і дратують закони, якими можна вертіти, як дишлом. Чи не тому суди з одного предмету спору приймають полярні рішення?
Кілька слів про те, що передувало «зборам дванадцяти» в лютому ц. р.
Ще до обрання Костюченка в АсМАП з'явилася ініціативна група, що вирішила скинути під колеса тих, хто протягом десяти років дбав про інтереси Асоціації і України (а це понад 3000 членів) і збудував, зокрема, офіс Асоціації, якому заздрять і зарубіжні колеги. Про доморощених промовчу. Хоча це приміщення та можливість видавати ТІR-карнети цілком можуть бути причиною підкилимної боротьби, за якою тихо спостерігають зацікавлені особи з узбіччя.
Як тільки Леонід Михайлович очолив Асоціацію, «розкольники» на чолі з Павлом Ярошенком зібрали збори, на яких був присутній 21 член Асоціації. Прийнявши нову редакцію установчого договору, який суперечить статуту об”єднання, вони зареєстрували його в Печерській райдержадміністрації столиці. Це потім з'ясувалося, що серед 21 учасника зборів не всі були членами АсМАП, а восьмеро керівників, зазначених у протоколі, взагалі не брали участі в зборах і тим паче не виступали на них...
Нині триває слідство за фактом підробки документів. Та цього чомусь не взяв до уваги Київський апеляційний господарський суд, який 25.02.03 р. визнав... законною реєстрацію нової редакції установчого договору. Вищий господарський суд постанову Київського суду залишив без змін. Цим і скористався пан Давиденко, який через два дні з невідомими хлопцями з'явився в офісі...
А тим часом, виконання рішень господарських судів припинено Верховним Судом України. Сьогодні на спільному засіданні колегій суддів тут розглядатиметься касаційна скарга АсМАП. Незважаючи на ухвалу вищої судової інстанції, районні суди столиці (Печерський, Подільський та інші) приймали рішення на користь Давиденка, паралізуючи тим самим діяльність Асоціації (про це «ГУ» розповів 29 травня ц.р.
То що діється в храмі Феміди, панове судді? Чим пояснити упереджене ставлення до визнаних у світі АсМАП та її керівництва? Невже правий француз О. Бальзак, який стверджував, що будь-яка влада є безперервною змовою? Втім, той, хто плете змови, доведено історією, завжди опиняється на її узбіччі. Отже, безкарно ніщо ні для кого не минає...
Іван ІЛЛЯШ.
На знімку: ситуацію в АсМАП України 30.05.03р. обговорено на позачергових загальних зборах членів Асоціації.
Матеріал надруковано газетою “Голос України”, 3 червня 2003 року, №101(3101).
|
|
|
