НАША ТРАНЗИТНА СУСІДКА УГОРЩИНА

26 березня українська делегація у складі: А.І. Краснокутський — зав. сектором розвитку транспорту і зв'язку Кабміну; Л.М. Костю-ченко — президент АсМАП; Є. В. Танцюра — генеральний директор УДП "Укрінтеравтосервіс"; Ю.Ю. Переста — голова Закарпатської регіональної ради, член Ради АсМАП — відвідала Угорщину. Розповісти про поїздку ми попросили Л.М. КОСТЮЧЕНКА.

Враховуючи доручення прем'єр-міністра України А.К. Кінаха по вивченню досвіду роботи асоціацій Європи та у зв'язку зі складною ситуацією, що склалася з угорськими дозволами (згідно з рішенням, прийнятим Міністерством транспорту щодо квотування видачі дозволів, в Угорщину практично не випускають порожні та "чорні" автомобілі), нам необхідно було виконати два завдання: відвідати Асоціацію угорських міжнародних перевізників (АТКН) і провести переговори у Департаменті автомобільного транспорту Угорщини стосовно збільшення квоти дозволів.

Ситуація ускладнилася тим, що нинішня політика уряду і парламенту Угорщини спрямована на недопущення проїзду по своїй території нееко-логічних автомобілів. З одного боку — це вимога Європейського Союзу, до якого Угорщина збирається вступати, а з другого — вимога парламенту Угорщини. Це положення торкається не тільки іноземних перевізників, але й угорських: до міжнародних перевезень в Угорщині мають доступ (через ліцензування) лише автомобілі Еш-о 2 і Еиго 3. Ліцензія видається на 5 років. Таких автомобілів у них задіяно лише 4950, решта — понад ЗО тис. — працюють на внутрішньому ринку. У цій ситуації говорити про збільшення квоти для наших "чорних" автомобілів було дуже й дуже складно, проте необхідно. У нас до Угорщини їздять здебільшого перевізники Закарпаття (приблизно 60% від загальної кількості перевезень в цьому напрямку виконують саме вони). У Закарпатті більшість транспортних фірм — невеличкі, екологічних автомобілів мало, але ж їм треба працювати, і наше завдання — допомогти їм утриматися на ринку.

Понад дві години тривала наша зустріч з керівниками угорської Асоціації: важливо було заручитися підтримкою колег. Нам вдалося переконати їх у тому, що проблеми наші серйозні і потребують вирішення. Слід сказати, що АТКЯ бере участь у виробленні політики міжнародних перевезень, у визначенні квот, тому від їхнього ставлення до наших проблем багато що залежало.

Під час переговорів у Департаменті автомобільного транспорту Угорщини ми висловили свої побажання: виділити нам 10 тис. транзитних, 3 тис. екологічних і 1 тис. "чорних" дозволів, хоча директор Департаменту пан Андрас Сейкель, відкриваючи засідання, чітко дав зрозуміти, що про збільшення квоти "чорних" дозволів не може бути й мови. Тож подальшу розмову ми будували таким чином: у нас є проблеми, ми просимо допомогти у їх вирішенні, просимо підтримати наших перевізників з тим, щоб у подальшому вони могли переобладнати свої автомобілі згідно з європейськими вимогами. І хоча наше прохання не було сприйняте цілком прихильно, порозуміння нам вдалося добитися. Кінець-кінцем було досягнуто домовленості про таке: ми повертаємо 20 тис. універсальних дозволів і отримуємо 25 тис. екологічних. Крім того, нас запевнили, що і надалі з екологічними дозволами проблем не буде. Щодо так званих "прикордонних" дозволів, то ми запропонували збільшити радіус їх дії до 100— 120км.

Угорська сторона вийшла з пропозицією побудувати на території України, на кордоні з Угорщиною, термінал — на кшталт перевалочного пункту, але, на мою думку, це не сприятиме нормалізації ситуації, і Ю.Ю. Переста, який брав участь у переговорах, зі мною цілком згоден: проблем закарпатських перевізників наявність такого терміналу не вирішить. На засіданні було обговорено багате болючих питань. Одне з них — порушення паритету. За підрахунками угорської сторони протягом 2001 року українські перевізники вивезли з Угорщини на 168% товарів більше, ніж у 2000 році. З свого боку — я на цьому особливо наполягав — ми наголошували на тому, що Угорщина для нас — транзитна держава, і ми хотіли б, щоб на майбутнє нам виділяли дозволи з урахуванням нашого транзиту. Ми готуємо це питання для розгляду на засіданні Змішаної комісії, і думаю, нам вдасться збільшити цю квоту.

Обговорювалося й питання демпінгу. В Угорщині є закон про конкуренцію і відповідний комітет, який відстежує випадки порушень з боку перевізників (се-редньостатистична вартість фрахтів визначена відповідно до напрямку). Якщо якийсь з перевізників порушує умови, він підпадає під жорсткий тиск податкових органів.

Підсумовуючи, треба визнати: великих успіхів ми не досягли, проте домовились, що до 6 — 7 червня, коли буде проведено засідання Змішаної комісії, у нас ще є час, а отже —можливість все обдумати. Свої пропозиції ми залишили, угорські колеги їх вивчатимуть, консультуватимуться з відповідними міністерствами, парламентською комісією. І в мене є впевненість, що, враховуючи наші переконливі аргументи, розуміння і підтримку з боку керівництва Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Угорщини, особисту підтримку економічного радника посла України в Угорщині О.М. Цебелка і ту атмосферу, яка склалася під час переговорів, результат буде позитивним.






Учебно-консультационный центр   УГЦТС ЛИСКИ   Спеціальний підрозділ міліції охорони “Титан”
www.iru.org